А

Агентства Європейського Союзу

European Union agencies

установи ЄС, які керуються європейським публічним правом; відрізняються від інституцій Спільноти (Рада, Парламент, Комісія тощо) і мають власний юридичний статус.

Агентства створюються відповідно до актів вторинного законодавства (див. Право Спільноти) для виконання специфічних технічних, наукових або адміністративних завдань. Перші агентства виникли у 1970-х роках, але більшість із них почали роботу в 1994 або 1995 роках після того, як Європейська Рада в Брюсселі (жовтень 1993 року) нарешті вирішила (внаслідок тривалих суперечок), в яких країнах розмістять штаб-квартири семи з них.

Нині сімнадцять організацій відповідають визначенню агентств Європейського Союзу, хоча називають їх по-різному: центр, бюро, фундація тощо. Залежно від повноважень і партнерів або клієнтів усі агентства за видом діяльності можна поділити на чотири групи:

Агентства, що сприяють функціонуванню внутрішнього ринку:

• Бюро гармонізації внутрішнього ринку – Office for Harmonisation in the Internal Market, OHIM (м. Аліканте, Іспанія);
• Бюро Спільноти з прав на різновиди рослин – Community Plant Variety Office, CPVO (м. Анже, Франція);
• Європейське агентство з оцінювання лікарських препаратів – European Medicines Agency, EMEA (м. Лондон, Велика Британія);
• Європейське агентство з безпеки харчових продуктів – European Food Safety Authority, EFSA (тимчасово м. Брюссель, Бельгія);
• Європейське агентство з морської безпеки – European Maritime Safety Agency, EMSA (м. Лісабон, Португалія);
• Європейське агентство з авіаційної безпеки – European Aviation Safety Agency, EASA (м. Кельн, Німеччина).
• Європейське агентство з мережевої та інформаційної безпеки – European Network and Information Security Agency, ENISA (м. Іракліон, о. Кріт, Греція). Нове
• Європейський центр з профілактики та контролю хвороб – European Centre for Disease Prevention and Control, ECDC (м. Стокгольм, Швеція) Нове

Моніторингові центри:

• Європейське агентство з охорони довкілля – European Environment Agency, EEA (м. Копенгаген, Данія);
• Європейський моніторинговий центр з наркотиків та наркотичної залежності – European Monitoring Centre for Drugs and Drug Addiction, EMCDDA (м. Лісабон, Португалія);
• Європейський моніторинговий центр з расизму та ксенофобії – European Monitoring Centre on Racism and Xenophobia, EUMC (м. Відень, Австрія).

Агентства, що підтримують соціальний діалог на європейському рівні:

• Європейський центр розвитку професійної освіти – European Centre for the Development of Vocational Training, Cedefop (м. Салоніки, Греція);
• Європейська фундація з поліпшення умов життя та праці – European Foundation for the Improvement of Living and Working Conditions, EUROFOUND (м. Дублін, Ірландія);
• Європейське агентство з безпеки й охорони здоров’я на роботі – European Agency for Safety and Health at Work, EU-OSHA (м. Більбао, Іспанія).

Агентства, що реалізують у своїх галузях програми й завдання від імені Європейського Союзу:

• Європейська освітня фундація – European Training Foundation, ETF (м. Турин, Італія);
• Центр перекладів для органів ЄС – Translation Centre for the Bodies of the European Union, CdT (Люксембург);
• Європейське агентство з відбудови – European Agency for Reconstruction, EAR (м. Салоніки, Греція).

Аденауер Конрад (1876–1967)

ADENAUER KONRAD

німецький політик, співзасновник Християнсько-демократичного союзу. Від 1949 року до 1963-го – канцлер Федеративної Республіки Німеччини (ФРН). Доклав багато зусиль до створення ФРН як незалежної держави та її входженя у Раду Європи (1950) і НАТО (1955). У 1951-55 рр., за перебування Аденауера одночасно на посаді міністра закордонних справ, ФРН стала країною-засновницею Європейських Спільнот. Дотримувався федералістських поглядів на майбутній устрій інтегрованої Європи.

Амстердамський договір

Treaty of Amsterdam

є результатом міжурядової конференції, яка розпочала свою роботу на засіданні Європейської Ради в Турині 29 березня 1996 р. Договір ухвалено на засіданні Європейської Ради в Амстердамі 16-17 червня 1997 р.; 2 жовтня 1997 р. його підписали міністри закордонних справ п’ятнадцяти держав-членів.

Набрав чинності 1 травня 1999 р. після ратифікації в усіх державах-членах згідно з національними конституційними вимогами.

З юридичного погляду вносить поправки у деякі положення Договору про ЄС, Договору про створення Європейської Спільноти та інших відповідних актів.

Архітектура Європи

Architecture of Europe

це різноманітні організації, установи, об’єднання і традиційні відносини, що утворюють європейський простір, де країни-члени співпрацюють у розв’язанні проблем, що зачіпають спільні інтереси.

Центральну “конструкцію” цієї архітектури було визначено в Договорі про Європейський Союз, вона тримається на трьох “стовпах” (див. “Стовпи” або підвалини ЄС”).