|
|
Глосарій термінів Європейського Союзу |
КНИЖКИ З ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ ВИДАВНИЦТВА "К.І.С." |
італійський політик. 1927 р. заарештований фашистами, звільнений після втручання папи Пія ІХ. Створив італійську Християнсько-демократичну партію, яку очолив 1946 року. У період 1946-53 рр. кілька разів був прем’єр-міністром Італії і сприяв переходу країни від фашизму до демократії. В цей же період Італія вступила до Ради Європи, НАТО і стала однією з шести країн-засновниць Європейської спільноти з вугілля та сталі. Вважається одним з “батьків-засновників” європейської інтеграції; був прихильником її федералістської концепції.
пропозиція міністра закордонних справ Франції Роберта Шумана, оприлюднена 9 травня 1950 р., щодо об’єднання під єдиним керуванням вугільних і сталеплавильних ресурсів передовсім Франції та Німеччини, а також інших європейських країн, і створення Європейської спільноти з вугілля та сталі. Заклала підґрунтя європейської інтеграції.
французький економіст і політик, видатний європейський діяч, президент Європейської Комісії (1985–1995). З 1981 по 1984 рік був міністром економіки й фінансів Франції, допомагаючи відродити французьку економіку після економічної кризи. На посаді президента Європейської Комісії готував Єдиний Європейський Акт (1986 рік), який проклав шлях до завершення формування єдиного ринку до 1993 року (програма “1992”). Сприяв трансформації Європейської Спільноти в Європейський Союз. В своєму “плані Делора ІІ” (попередній “план Делора І” підготував успіх Єдиного Європейського Акту) заклав підґрунтя економічного й монетарного союзу.
Від 1985 року за рішенням Європейської Ради, країни ЄС відзначають 9 травня – у день оголошення “декларації Шумана” – офіційне свято, День Європи.
тип законодавчого акта Європейського Союзу. На відміну від постанови чи рішення, інструментів прямої дії, директива запроваджується через національне законодавство. Вона зобов’язує державу-члена у певний термін вжити заходів, спрямованих на досягнення визначених у ній цілей. Директиви – підпорядкований інструмент, вони повинні відображувати положення договорів, але вони так само, як і договори, мають верховенство над національним правом. Тож якщо якась країна не запровадила вчасно відповідну директиву до національного законодавства, вона однаково має силу закону в цій країні, і її порушення може бути оскаржено в Суді ЄС.
Тварини також мають відчуття, і треба намагатися не завдавати їм зайвих страждань.
Вперше тема добробуту тварин постала в протоколі до Амстердамського договору (1997).
Протокол “Про захист і добробут тварин” запроваджує нові засади діяльності ЄС у цій сфері. Він визнає тварин істотами, що мають відчуття, і зобов’язує європейські інституції, розробляючи та реалізуючи політику Спільноти, дбати про їхній добробут.
Законодавство регулює питання добробуту тварин у трьох сферах: вирощування, перевезення та забій тварин. Головний принцип полягає в тому, щоб не завдавати тваринам жодних зайвих страждань. До загальної стратегії харчової безпеки включена вимога зважати на добробут тварин і в інших галузях політики (сільське господарство, транспорт, внутрішній ринок і дослідницька діяльність).
Співпрацюючи з відповідними владними структурами країн-членів, Інспекція в галузі харчових продуктів та ветеринарії наглядає за дотриманням законів Спільноти.
Див. “Соціальна хартія”.
Див. Римські договори
правовий доробок Європейської Спільноти.
Це сукупність спільних прав і зобов’язань, обов’язкових до виконання в усіх країнах – членах ЄС. Доробок постійно змінюється і узагальнюється. Він охоплює:
Отже, доробок Спільноти розуміє не лише закони Спільноти у вузькому розумінні, але й усі акти, прийняті в рамках другого і третього “стовпів” Європейського Союзу, і визначені в договорах спільні цілі.
Перш ніж вступити до Європейського Союзу, країни-заявники повинні прийняти доробок Спільноти. Винятки можливі лише за особливих обставин, і їхня сфера обмежена. Союз сповнений рішучості зберігати доробок Спільноти у його цілісності та розвивати його далі.