О

ОЛАФ: управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству

OLAF1, European Anti-fraud Office

На ОЛАФ покладено відповідальність за боротьбу з шахрайством та зловживаннями у використанні коштів з бюджету Європейського Союзу. Управління створено рішенням Комісії 1999 року; воно замінило підрозділ Комісії з координації запобігання шахрайству, який працював від 1998 року.

ОЛАФ має право вивчати адміністративну діяльність та фінансування будь-якої інституції чи органу ЄС. Гарантами його цілковитої незалежності є:

• директор управління, якого призначає Комісія за згоди Парламенту та Рада міністрів. Директор ОЛАФа не повинен виконувати вказівки жодного уряду і жодної інституції (включно з Комісією). Якщо він вважає, що Комісія своїми діями зазіхає на його незалежність, директор управління може обстоювати її навіть у Суді ЄС. Директор має право розпочинати розслідування з власної ініціативи (не лише на вимогу інституції, органу чи держави-члена);
• наглядовий комітет, обов’язком якого є контроль за проведенням розслідувань. До складу комітету входять п’ять відомих особистостей, які не працюють у структурах ЄС. Їх призначають спільно Комісія, Парламент і Рада.
• ОЛАФ керується в своїй діяльності правилами, визначеними міжінституційною угодою, що уклали між собою Комісія, Парламент і Рада 25 травня 1999 року.

http://europa.eu.int/comm/anti_fraud/

Освіта, фахова виучка та молодь

Education, vocational training and youth

Принцип субсидіарності означає, що кожна країна ЄС несе повну відповідальність за організацію своєї системи освіти, фахової виучки та зміст навчання. Згідно зі статтями 149 та 150 Договору про заснування Європейської Спільноти, роль Спільноти полягає у сприянні розвиткові якісної освіти шляхом заохочення держав-членів до співпраці і, в разі потреби, підтримці та доповненні їхньої діяльності. Пріоритетними цілями ЄС є розвиток загальноєвропейського виміру освіти, сприяння мобільності та налагодження зв’язків між університетами й школами Європи.

Тож відповідно до цих статей Союз не прагне розробляти спільну освітню політику. Однак він має у своєму розпорядженні низку специфічних засобів заохочення співпраці в цій галузі, а саме:

I. програми дій Спільноти, ухвалені за процедурою спільного ухвалювання рішень, зокрема:

• “Сократ” (Socrates) – освітня програма. Має на меті розвивати європейський вимір і поліпшувати якість освіти, заохочуючи співпрацю держав-учасниць. Перший етап програми тривав п’ять років (1995 – 1999 рр.); другий етап з бюджетом 1 млрд. 850 млн. євро розрахований на сім років (2000 – 2006 рр.). “Сократ” поділяється на вісім напрямків діяльності:
• "Коменський” (Comenius) – шкільна освіта
• "Еразм” (Erazmus) – вища освіта
• "Ґрюнтвіґ” (Grundtvig) – навчання дорослих та інші освітні можливості
• "Лінґва” (Lingua) – вивчення європейських мов
• "Мінерва” (Minerva) – інформаційні та комунікаційні технології в освіті
• Аналіз освітніх систем і політик та їх оновлення, зокрема: розвиток мереж взаємного визнання кваліфікацій (networkof National Academic Recognition Information Centres, NARICs); поширення інформації в освітній галузі (Eurodice) та обмін досвідом управлінців у галузі освіти (Arion)
• Спільні акції з іншими європейськими програмами
• Супутні заходи
• "Леонардо да Вінчі" (Leonardo da Vinci) – програма заходів із запровадження політики Спільноти в галузі професійної виучки. Бюджет програми на сім років (2000 – 2006 рр.) становить 1,15 млрд. євро.
• "Молодь" (Youth) – програма взаємообмінів та неформальної освіти, орієнтована на молодь від 15 до 25 років. Відкрита для молоді в 31 європейській країні; надає молодим людям можливості для групових взаємообмінів та індивідуальної волонтерської роботи. Спирається на досвід попередніх програм "Молодь для Європи" та "Європейська волонтерська служба".

II. юридичні акти Спільноти, що заохочують співпрацю держав-членів у сфері молодіжної та освітньої політик, зокрема: рекомендації, звернення, робочі документи, експериментальні проекти тощо;

III. два агентства, що координують діяльність ЄС стосовно фахової виучки: Європейський центр розвитку фахової освіти, який опікується науковими й технічними аспектами розвитку фахової освіти в Європі, та Європейська освітня фундація, що підтримує й координує реформування систем фахового навчання в рамках програм “ФАРЕ” (PHARE), “ТАСІС” (TACIS) та “МЕДА” (MEDA).

Для досягнення мети, визначеної на Лісабонській Європейській Раді в березні 2000 року – стати найконкурентнішою та найдинамічнішою в світі економікою, заснованою на знаннях (див. “Лісабонська стратегія”) – Комісія запропонувала політичну співпрацю в напрямку навчання упродовж усього життя. Допомога активній частині населення в пристосуванні до постійних технологічних змін є основним засобом боротьби з безробіттям та побудови справжньої Європи знань.

Основоположні договори

Founding treaties

чотири основні договори, на яких базується європейська інтеграція:

1. Договір про заснування Європейської спільноти з вугілля та сталі (Паризький договір)
2. Договір про заснування Європейської економічної спільноти (див. “Римські договори”)
3. Договір про заснування Європейської спільноти з атомної енергії (див. “Римські договори”)
4. Договір про Європейський Союз (Маастрихтський договір).

Основоположні договори зазнали численних змін і доповнень, які вносились за допомогою нових договорів ( Амстердамський договір, Єдиний Європейський Акт, Ніццький договір). Зміни договорів здійснюються шляхом скликання міжурядових конференцій. Нова європейська Конституція об’єднує всі договори в єдиний текст основного закону.

Офіційний вісник Європейського Союзу

Official Journal of the European Union (OJ)

вміщує закони та інші офіційні акти ЄС, друкується кожного робочого дня всіма 20 офіційними мовами ЄС. До 1 лютого 2003 року, коли набув чинності Ніццький договір, називався "Офіційний вісник Європейських Спільнот" (Official Journal of the European Communities). Складається з двох частин, "L" та "C", і додатка "S" для об'яв про конкурси щодо постачання. В частині "L" друкуються обов'язкові законодавчі акти; частина "C" містить інформаційні матеріали – рішення Суду ЄС, звіти про засідання Європарламенту, доповіді Соціально-економічного комітету та Комітету реґіонів тощо. Існує також електронний розділ частини "C" - "OJ C E", документи цього розділу друкуються тільки в електронному вигляді.

http://europa.eu.int/eur-lex/lex/JOIndex.do?ihmlang=en%20